1959年上映的《青年时代》是一部带有喜剧情节的故事影片。娜塔莎要去报考戏剧学院,临行之前被矿工俱乐部的负责人拖了去救场,代替一个脚踝扭伤的男孩子表演矿工舞。演出一结束,娜塔来不及卸妆就赶往火车站,但车票已售完。娜塔情急流泪,这时碰见了一个同样没有买到车票、同样也是去基辅报考戏剧学院的谢辽沙。谢辽沙把穿着男装、戴着鸭舌帽的娜塔莎当作男孩。两人一起爬上了火车顶,谢辽沙在车顶上唱起了这首歌曲。
在戏剧学院的考场上,谢辽沙因为怯场,表演的小品失败了。娜塔莎暗示他唱这首歌。当他深情地唱起《我亲爱的母亲》,在场的老教授们都被打动了。他们似乎都回忆起了自己的慈母。
影片最后,谢辽沙和娜塔莎避雨,躲进了一座窝棚,娜塔莎请求谢辽沙再唱当初他们在火车顶邂逅时唱过的歌曲,于是谢辽沙又轻轻地唱了起来。
这首插曲并不是影片主题歌,与剧情发展也没有多大的联系,但由于歌曲甜美抒情,显露出一种真挚的怀念,并多次出现,所以给观众留下了难忘的印象。
普拉东•麦博罗达(1918~1989)是乌克兰作曲家,苏联人民艺术家,也是苏联国家奖和乌克兰国家奖的获得者。
摘自《薛范60年翻译歌曲选》P.258
《我亲爱的母亲》文本歌词
我亲爱的母亲
Мать родная моя
Рідна мати моя
苏联影片《青年时代》插曲
из к/ф《Молодые годы》
із кінофільми《Літа молодії》(1959)
[乌克兰]安·马雷什珂 词
[乌克兰]普·麦博罗达 曲
薛 范译配
Слова А Малышко
Музыка П Майбороды
Китайский перевод Сюэ Фаня
Слова:Андрiй Малишко
Музика:Платон Майборода
Китайський переклад Сюе Фаня
1、
当年我的母亲,通夜没合上眼睛,
伴我走遍家乡,辞别父老乡邻;
当时天色方黎明,她送我踏上遥远的路程,
给了我一条手巾,她祝我顺风。
当时天色方黎明,她送我踏上遥远的路程,
给了我一条手巾,她祝福我一路顺风。
2、
河边落英缤纷,岸上露珠儿滚滚,
牧场芳草青青,夜莺整夜啼鸣;
无论我去到哪里,最难忘母亲慈祥的笑容,
最难忘母亲关怀的一双眼睛。
无论我去到哪里,最难忘母亲慈祥的笑容,
最最忘不了母亲,她关怀的一双眼睛。
3、
拿起这条手巾,不由想起我母亲,
想起小草细语,檞树摇曳不停;
这条母亲的手巾,我想起幼年熟悉的情景,
更还有母亲慈爱和殷切心情。
这条母亲的手巾,我想起幼年熟悉的情景,
更有母亲的慈爱,和盼儿的殷切心情。
Мать родная моя ты до зорьки вставала
И водила меня на поля из села
Собрала в путь дорогу и меня далеко провожала
И расшитый рушник мне на счастье дала.
Собрала в путь дорогу и меня далеко провожала
И расшитый рушник мне на счастьена долю дала.
Пусть сияет на немкак весенняя сказка
В соловьиную ночь расцветающий сад
И любви материнской улыбается тихая ласка
И очей твоих синих задумчивый взгляд.
И любви материнской улыбается тихая ласка
И очей твоих синих печальныйзадумчивый взгляд
Я возьму тот рушник расстелю словно долю
В тихом шелесте трав в щебетанье дубров
И на вышивке тонкой расцветет все родное до боли-
И разлука и детство мое и любовь.
И на вышивке тонкой расцветет все родное до боли-
И разлука и детствои матери милой любовь.
Рідна мати моя ти ночей не доспала
I водила мене у поля край села
I в дорогу далеку ти мене на зорї проводжала
I рушник вишиваний на щастя дала.
I в дорогу далеку ти мене на зорї проводжала
I рушник вишиваний на щастя на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
I зелені луги й солов’їні гаї
I твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
I засмучені очі хороші твоі.
I твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
I засмучені очі хороші блакитні твоі.
Я візьму той рушник простелю наче долю
В тихім шелесті трав в щебетанні дібров
I на тім рушничкові оживе все знайоме до болю
I дитинство й розлука і вірна любов.
I на тім рушничкові оживе все знайоме до болю
I дитинство й розлука й твоя материнська любов.